Літературний рід: Лірика.
Жанр: Ліричний вірш.
Напрям, течія: Реалізм, експресіонізм.
Вид лірики: Громадянська (соціальна).
Віршовий розмір: Чотиристопний дактиль; в рядку повних чотири стопи, закономірність – наголошений склад чергується двома ненаголошеними (_UU):
Рý чень ки тéр пнуть, зли пá ю ться вí чень ки...
Бó же, чи дóв го тяг тú?
З рá нньо го рáн ку до пí зньо ї нí чень ки
Гóл ко ю дé нно вер тú
Римування: Перехресне (АБАБ).
Рими точні: віченькі – ніченькі, тягти – верти, остогиджене – зманіжене, шиття – сміття, доленька – неволенька, шматка – дотика.
Строфа: Вірш складається з трьох строф по чотири рядки в кожній.
Вид строфи: Чотиривірш (катрен).
Провідний мотив, мотиви:
- Експлуатація, безправність бідної людини.
- Контраст між багатством панства й злиденністю робітників,
- Безвихідь жіночої долі (втрата здоров'я й надії).
Тема: Зображення виснажливої фізичної праці швачки, змушеної важко заробляти собі на хліб.
Ідея: Викриття соціальної несправедливості та співчуття до знедолених людей, чию працю знецінює байдужий привілейований світ.
Художньо-стильові особливості:
- Виразні елементи критичного реалізму, адже поет правдиво й викривально показує суспільну нерівність.
- Простота й конкретність мовлення, використання розмовної лексики, зменшувально-пестливих форм (які набувають трагічного відтінку) ― емоційна наснаженість.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "остогиджене, прокляте шиття", "вередливе, зманіжене паненя", "черствий шматок".
- Метафори: "рученьки терпнуть, злипаються віченьки", "голкою денно верти", "кров висисає шиття", "відшук черствого шматка", "вільна неволенька груди ураз дотика".
- Риторичне запитання: "Боже, чи довго тягти?".
- Гіпербола: "З раннього ранку до пізньої ніченьки".
- Оксюморон: "вільна неволенька" ― символ парадоксальної залежності людини, яка формально вільна, але змушена працювати до знемоги.
- Зменшено-пестливі слова: рученьки, віченьки, ніченьки, паненя, доленька, неволенька ― створюють жалісний настрій.
- Інверсія: "злипаються віченьки", "висисає шиття".
- Асонанс [е], [о], [а] та алітерація [н], [к], [т].
Образи та символічні образи:
- Швачка ― центральний образ, уособлення знедоленої жінки-трудівниці.
- Паненя ― символ бездушного, паразитичного панства.
- Голка й шиття символізують виснажливу, безнадійну каторжну працю, що нищить тіло й душу.
- Черствий шматок ― символ злиденного існування.
Примітки та корисна інформація:
На написання віршу автора надихнула його власна сестра Надія, що мусила тяжко працювати саме швачкою, аби мати кошти на своє життя.
У деякій мірі Павло Арсенович наслідує Т. Г. Шевченка, який також був сповнений глибокого почуття поваги до такої жінки й дійсно уболівав за її тяжку долю.
Твір увійшов до збірки "Пролісок" (1894 р., м. Львів).