Василь Герасим'юк — Чоловічий танець (Аркан) (аналіз, паспорт твору)

Літературний рід: Лірика.

Жанр: Вірш.

Напрям, течія: Постмодернізм, екзистенціалізм.

Вид лірики: Філософська.

Віршування: Твір написано верлібром.

Провідний мотив, мотиви:

•       Відтворення енергетики ритуального танцю Аркану.
•       До­рослішання, відчуття ваги чоловічих обов'язків та відповідальності.
•       Возвеличення чоловічої сили та витримки.
•       Збереження спадкоємності традицій та єдності поколінь.
•       Життя ‒ випробування, яке має пройти людина.

Тема: 

Заклик автора хоч раз затанцювати таємничий сакральний Аркан.

Ідея:

Звеличення автентичного чоловічого танцю як стихії родової єдності та братерства, метафори життя і боротьби.

Основна думка: "Щоб не випасти із цього грішного світу, хоч раз змішай із ближнім піт і кров".

Художньо-стильові особливості:

•       Написано у формі звернення-заохочення.
•       Верлібр наділений ознаками легендної, а деколи й притчової розповіді (поєднання духовного і реального світів).
•       Медитативна інтонація та епічна піднесеність: поезія звучить урочисто й монументально.
•      Відчуваються біблійні мотиви, адже сюжет відсилає до ідеї свідомого вибору та прийняття своєї долі, як це зробив Ісус Христос, що обрав муку заради спокути людського гріху.
•       Емоційна насиченість та символічна образність.

Художні засоби, стилістичні фігури:

•       Епітети: "древнє чоловіче коло", "най­тісніше, заповітне коло", "грішний світ", "древній танець".
•       Метафори: "тяжко рветься... древнє чоловіче коло", "ти протанцюєш під безоднею неба", "не випасти із грішного світу", "мертво стиснувши долоні", "змішай із ближніми піт і кров", "готовий до танцю…з хрестом за плечима, з двома розбійниками".
•       Рефрен: "Хоч раз" ‒ повтор як інструмент підсилення значення.
•       Анафора: "як тяжко", "ти".
•       Риторичне звертання: "Сину людський, ти стаєш у чоловіче коло".
•       Порівняння: "…із криком по-звіриному протяжним".
•       Антитеза: "заповітне коло" / "грішний світ".
•       Алюзія: біблійна ‒ "з хрестом за плечима, з двома розбійниками" ‒ паралель між танцем і хресною дорогою Христа, що надає твору філософську глибину.
•       Гіпербола: "тяжко зчеплені чоловічі руки".
•       Градація: "як тяжко рветься…коло,…зчеплені руки, як тяжко почати і зупинити цей танець" ‒ наростання емоційної напруги.
•       Інверсія: "рветься коло", "тяжко зчеплені руки", "мертво стиснувши долоні".
•       Асонанс [а], [е], [о], [и], та алітерація [т], [ч], [р], [с].

Образи та символічні образи:

•       Танець-Аркан – український народний танець, поширений серед гуцулів; відбувається зі з'єднаними руками учасників, що символізує собою сплетіння людських життів межи собою. Аркан – це не лише символ чоловічої міці й підтримки, обрядового зв'язку поколінь, але й своєрідний ритуал зрілості, духовної ініціації. Автор висловлює думку, що аркан ‒ це смерть на хресті між двома розбійниками, тобто розділення страждань із побратимами.
•       Коло ‒ традиційно символізує буття, у вірші ‒ вічність людського страждання; "чоловіче коло" може означати буття цілого людства.
•       Син людський – уособлення адресата, молодого чоловіка. Натяк на Ісуса Христа, який теж став у своє "коло" (Ґолґота), несучи свій хрест.
•       Хрест – символ страждання і жертовності, тягаря життя, який несуть усі.
•       Автор, від імені кого йде заклик, ‒ досвідчений чоловік, духовний провідник і вчитель.

Примітки та корисна інформація:

Герасим'юк уміло вплів християнську символіку до карпатського обряду. Звертаючись до давніх етнічних звичаїв, він розкриває історію та глибоку духовну спадщину України крізь призму філософського осмислення.