Жанр. Пригодницька повість (епічний прозовий твір, за обсягом більший від оповідання , у якому розповідається про одну або кілька подій з життя одного чи кількох головних героїв протягом тривалого часу і насичена пригодами чи незвичайними подіями).
Час створення. 1980.
Автор. Пауль Маар (нар. 1937) — популярний сучасний німецький дитячий письменник, драматург, ілюстратор.
Тема. Зображення здійснення бажань людини казковою істотою та спеціальною машиною.
Проблеми. Що повинна бажати людина: лише певних речей, чи чогось іншого? Хто повинен виконувати бажання людини?
Ідея. Бажання мають бути обдуманими і більше стосуватися не матеріальних речей, а духовних потреб; людина має здійснювати свої бажання сама.
Композиція і сюжет твору
У циклі книг про Суботика "Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу" друга (перша книга про Суботика – "Що не день, то субота" – вийшла в 1973 році). Повість складається з семи розділів.
Експозиція. Знайомство з дивним, на перший погляд, паном Пляшкером, пані Моркван, паном Вівторакусом. Спроби пана Пляшкера влаштувати тиждень так, щоб у суботу з'явився Суботик.
Зав'язка. З'являється Суботик, друзі починають свої пригоди.
Розвиток дії. Суботик і машина для здійснення бажань здійснюють бажання пана Пляшкера, пригоди в вишуканому ресторані, пригоди з паном Кулесом, пригоди з авто, мандрівка на безлюдний острів).
- Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу (повний текст) ▲ читається за 3 години
- Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу (характеристика та аналіз героїв твору)
- Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу (скорочено)
- Чому пан Пляшкер не відразу згадав про необхідність доведення до робочого стану машини для здійснення бажань? Чому вони опинилися на чужому горищі? (та інші запитання)
- Біографія Пауля Маара
Кульмінація. Двоє протилежних бажань одночасно виснажують Суботика, він непритомніє, машина ломиться.
Розв'язка. З Суботиком все гаразд, він лагодить машину, але та неправильно виконує кожне бажання. Пан Пляшкер усвідомлює всі свої помилки і загадує на одну-єдину цятку, яку для нього заховав Суботик, щоб той залишився з ним назавжди.
Письменник змушує не тільки пана Пляшкера, а й читача, замислитися над власними словами та вчинками, здійснювати свої бажання самотужки (без будь-якої машини). А крім того, автор стверджує, що бажання повинні мати передовсім духовний смисл.