Літературний рід:
Лірика
Жанр:
Громадянська поезія (вірш-заклик, маніфест війни)
Напрям, течія:
Американський трансценденталізм і демократичний романтизм (Вітменівський гуманізм)
Віршовий розмір:
Верлібр (вільний вірш без рими і сталої кількості складів — характерний для Вітмена)
Римування:
Відсутнє; натомість використовуються анафора, паралелізм, повтор і ритмічні наголоси, що створюють "ударну" музичність поезії.
Строфа:
Три нерівні строфи, кожна — закличний монолог барабана й сурми.
Тема:
Заклик до пробудження нації у час війни, коли війна втручається в життя кожного — від священика до дитини, — і стає випробуванням моральної сили народу.
Ідея:
Неминучість історичного катаклізму (Громадянської війни в США), який змушує забути про мирні справи, бо на кону — свобода, гідність, доля країни.
Провідний мотив:
Мотив заклику до дії, до боротьби, який звучить у ритмі барабана й сурми, символів пробудження, тривоги, мобілізації духу.
Художньо-стильові особливості:
- Анафора ("Бий! бий, барабане! — сурми, сурмо, сурми!") створює ритм маршу, схожий на військову музику.
- Паралелізм і повтори посилюють відчуття масового руху, енергії, нездоланності.
- Імперативні форми дієслів ("бий", "сурми", "не зважай", "будь глухою") — це наказові вигуки, які творять емоційне напруження.
- Символи:
- Барабан, сурма — символ війни, пробудження, неминучої дії.
- Церква, школа, поле, дім — символи мирного життя, яке війна руйнує.
- Контраст: між миром і війною, буденністю і патетичним піднесенням.
- Риторичні запитання — як удари сумління: "Чи постелено вдома постіль для того, хто йде до сну?"
- Інтонація: уривчаста, маршова, сповнена наказового тону.
Композиція:
- Перша строфа — початок мобілізації: барабан і сурма зривають мир, проникають у всі сфери життя.
- Друга строфа — всенародне піднесення: війна поглинає все суспільство, навіть дітей, співаків, суддів, торговців.
- Третя строфа — апогей заклику: поет вимагає повного зречення миру й милосердя — це момент моральної бурі, очищення через біль.
Художні засоби, стилістичні фігури:
| Засіб | Приклад | Функція |
|---|---|---|
| Анафора | "Бий! бий, барабане! — сурми, сурмо, сурми!" | Звуковий і ритмічний ефект маршу |
| Імператив | "Не зважай", "будь глухою" | Створює тон наказу |
| Метафора | "Барабан гримить" як уособлення війни | Символ пробудження сил |
| Риторичне запитання | "Чи не годі базікати базікам?" | Емоційне загострення |
| Контраст | мир — війна; спокій — рух | Підкреслення масштабу катастрофи |
Образи та символічні образи:
- Барабан і сурма — уособлення стихії війни, яка стирає межі між особистим і загальним.
- Ліричний герой — голос нації, що пробуджується, можливо сам Вітмен — співець демократії, який сприймає війну як моральний обов'язок.
- Натовп, суспільство — символ розгубленої Америки, яку закликають до боротьби.
Примітки та корисна інформація:
- Вірш входить до циклу "Бий, бий, барабане!" (Beat! Beat! Drums!) з книги Leaves of Grass (1861).
- Написано на початку Громадянської війни в США, коли Вітмен підтримував ідею єдності Союзу та визволення рабів.
- У перекладі Максима Стріхи збережено ритмічний подих і верлібрну мелодику оригіналу, де немає рими, але є внутрішня симфонія звуків і повторів.