Волт Вітмен — Пісня про себе (збірка "Листя трави") (аналіз, паспорт твору)

Літературний рід:

лірика (з елементами епосу та філософської поезії).

Жанр:

філософська поема (лірико-епічна).

Напрям, течія:

трансценденталізм, романтизм з переходом у реалізм, демократична поезія XIX ст.

Віршовий розмір:

білий вірш (верлібр, без рими та сталої метрики).

Римування:

відсутнє у класичному розумінні, замінене паралелізмами, повтором та ритмічною інтонацією.

Строфа:

строфічний поділ відсутній, твір складається з 52 великих секцій (розділів).

Тема:

Пошук і оспівування індивідуального "я", яке одночасно є частиною всесвіту, людства і природи.

Ідея:

Єдність людини та світу, священність кожної особистості, цінність демократії, свободи та любові.

Провідний мотив:

Самоусвідомлення, гармонія особистості з космосом, духовна демократія, рівність людей, радість буття.

Художньо-стильові особливості (на прикладі 1–5 розділів, переклад Л. Герасимчука)

• Анафора і повтори: "Я… я… я…"; "Спонука, спонука, спонука" — створюють ритм і підкреслюють масштабність думки.
• Паралелізм: побудова рядків у симетричній формі ("Я вдоволений,— дивлюся, танцюю, сміюся, співаю").
• Персоніфікації: душа як співрозмовник ("Душе моя, в тебе вірю…").
• Символи: трава як образ життя, демократії, єдності людей.
• Каталоги (переліки): використання списків явищ, предметів, професій, дій ("їжа, одяг, приятелі, зовнішній вигляд, компліменти, податки…"), що створюють ефект енциклопедичності.
• Метафори: "божественний подих атмосфери", "любов як ярмо".
• Контраст: тілесне ↔ духовне, індивідуальне ↔ вселенське.
• Вільна інтонація: близькість до прозового мовлення, що робить поему живою і безпосередньою.

Композиція:

Поема складається з 52 розділів, які можна сприймати як єдину ріку свідомості. Вона починається із самопроголошення поета ("Себе я оспівую…"), поступово переходить у всеохопний космічний роздум і завершується символічним розчиненням "я" у природі.

Образи та символи:

• Поет-Я: уособлення кожної людини; індивідуальність, що водночас є частиною універсуму.
• Трава: символ життя, рівності та демократії.
• Душа і тіло: єдність матеріального й духовного.
• Народ і натовп: символ демократії, загального людського буття.
• Природа: одухотворена сила, частина людського "я".

Примітки та корисна інформація:

• Поема вперше надрукована 1855 року у збірці Leaves of Grass.
• "Пісня про себе" — програмний твір Вітмена, що став маніфестом американської поезії та демократичних ідеалів.
• Верлібр як форма дав змогу поетові вільно виражати потік думок і відчуттів, створюючи новий тип поезії, який згодом вплинув на ХХ століття.

Табличний варіант аналізу (стисло):