Літературний рід:
ліро-епос
Жанр:
поема-легенда (уривок з епічної поеми "Пісня про Гайявату")
Напрям, течія:
романтизм (з елементами неоромантизму та міфологічного епосу)
Віршовий розмір:
чотиристопний хорей з пірихіями (змішана силабо-тонічна організація)
Римування:
білий вірш (без рим)
Строфа:
твір написаний нерівноскладовими строфами (наближено до верлібру, але з ритмічною організацією)
Тема:
заклик Великого Духа Гітчі-Маніто до індіанських племен покласти край війнам і ворожнечі, жити у злагоді.
Ідея:
лише єдність і мирне співіснування здатні дати народам майбутнє; насильство й помста ведуть до загибелі.
Провідний мотив:
мир, братерство та спільність людей, поклик до єднання через символічний обряд – "люльку згоди".
Художньо-стильові особливості:
- піднесений, урочистий стиль із численними епітетами та порівняннями;
- звернення до фольклорних образів індіанської культури;
- ритмічна монотонність, що імітує народний епос;
- символіка обрядів (куріння люльки як знак миру).
Композиція:
- З'явлення Гітчі-Маніто на Скелі Червоній.
- Створення Люльки Згоди з каменю, очерету, кори.
- Заклик до народів – дим як символ Божої ради.
- Прихід племен з різних земель.
- Мова Владики Життя про причини сварок і необхідність згоди.
- Очищення воїнів у ріці, відмова від зброї.
- Завершення ради – створення люльок кожним і розхід племен у мирі.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "могучий Гітчі-Маніто", "сяйво ранку", "ясний величний голос".
- Метафори: "тінь руки простяг над ними", "дими в'ються лозою".
- Порівняння: "в зброях всі, в яскравих фарбах, як дерева в час осінній".
- Анафори й повтори: ритмічні повтори ("Дав я землю… Дав вам води… Дав ведмедя…") створюють урочистий тон.
- Символи: люлька – символ миру, ріка – очищення, дим – заклик і молитва.
Образи та символічні образи:
- Гітчі-Маніто – Верховний Дух, творець і миротворець, уособлення божественної мудрості.
- Люлька згоди – знак єднання та братерства народів.
- Дим – символ молитви, заклику, Божого голосу.
- Воїни різних племен – уособлення ворожнечі, яку потрібно подолати.
- Ріка – очищення від гріхів і крові, відродження.
Примітки та корисна інформація:
Поема "Пісня про Гайявату" (1855) Генрі Лонгфелло написана на основі індіанського фольклору, легенд та міфів племені оджибвеїв. "Люлька згоди" – одна з найбільш символічних частин твору, де розкривається гуманістична ідея автора: пошук миру й порозуміння між народами. Переклад Олександра Олеся зберігає урочистий, епічний тон і музичність оригіналу.
Стислий переказ:
На Червоних Скелястих горах з'являється Гітчі-Маніто – великий дух і творець, який ліпить з каменю люльку, робить цибух з очерету й запалює її, щоб закликати народи на раду. Дим від люльки бачать усі племена і збираються разом. Вони приходять у зброї, з ненавистю та жадобою помсти. Але Гітчі-Маніто говорить до них: він дав людям землю, тварин, рибу, і не для того, щоб вони вбивали одне одного. Він закликає відмовитись від ворожнечі, об'єднатися, слухати майбутнього пророка. Воїни омиваються в ріці, змиваючи кров і фарби бою, закопують свою зброю і роблять власні люльки миру. Народи йдуть додому примирені, а сам Гітчі-Маніто зникає у димі Люльки Згоди.