Літературний рід:
лірика
Жанр:
гімн (молитовне звернення до божества)
Напрям, течія:
антична література (давньогрецька лірика)
Віршовий розмір:
сапфічна строфа (3 рядки по 11 складів + 1 рядок з 5 складів), що дістала назву від самої Сапфо.
Римування:
відсутнє (антична силабічно-метрична поезія ґрунтується на чергуванні довгих і коротких складів, а не на римі).
Строфа:
сапфічні строфи (повторювана чотирирядкова строфічна форма).
Тема:
молитовне звернення ліричної героїні до Афродіти з проханням допомогти в любовних переживаннях.
Ідея:
любов є божественною силою, що панує над людьми, і навіть страждання від нерозділеного кохання можуть знайти розраду через звернення до богині.
Провідний мотив:
невтоленна жага любові, прагнення підтримки в стражданні та віра в те, що Афродіта завжди відгукується на молитви.
Художні засоби та стилістичні фігури:
- Епітети: "барвношатна владарко", "усміх ясний", "міцнокрила зграя" — підсилюють образність і велич божества.
- Метафори: "ярмо любовне" як символ непереможної сили кохання.
- Порівняння: дим від жертви — "наче вихор", журавлі — "супутники крилаті".
- Звертання: повторювані заклики до Афродіти ("Барвношатна владарко…").
- Діалогічність: богиня нібито відповідає ліричній героїні, обіцяючи допомогу.
Образи та символи:
- Афродіта — уособлення божественної сили кохання, покровителька страждань і радощів закоханих.
- Лірична героїня (Сапфо) — образ жінки, сповненої любовного болю, яка шукає підтримки й розради.
- Горобина упряж — символ швидкості, небесного польоту, зв'язку світу богів і людей.
- Ярмо любові — символ всевладдя пристрасті, що підкорює волю.
Стислий переказ:
Лірична героїня звертається до богині Афродіти з проханням урятувати її від любовних страждань. Вона згадує, як колись богиня вже приходила їй на допомогу: покидала небесний чертог, з'являлася на золотій колісниці, запряженій горобцями, й обіцяла, що навіть байдужий згодом покохає. Тепер героїня знову благає Афродіту з'явитися та допомогти впоратися з новим болем серця.