Поет часто "тихенько " молиться, просить у Бога то долі-таланту, то снаги на плекання своїх дітей-творів, то смерті, бо "на все Божа воля", "все од Бога, од Бога все".Так може писати лише глибоковіруюча людина.
Автор "Кобзаря" свято дотримувався релігійних обрядів, вважав неділю "святою", Різдво Христове і Великдень – найбільшими святами свого народу, а вчення Ісуса Христа – запорукою спасіння душі, самого ж Христа – "великомучеником святим, пророком". Його вчення, вважає поет, треба завжди пам'ятати, "щоб брат брата не різав не окрадав". Жити треба так, щоб "не гнівити Бога", боятися гріха, відвідувати "церкву святую", де "ніби з самим Богом розмовляють".Тому в парі із словом Євангеліє у Шевченка стоїть слово правда. Така ж – і ще величніша – синонімічна пара Бог і правда: "Молітесь Богові одному, молітесь правді на землі" – навчає нас поет, глибоко вболіваючи, що віра в Бога занепадає. Тільки справжній християнин може заявити: "Не нам діла Твої судить". Шанобливо ставиться Шевченко до атрибутів церковних – "святі корогви", "свічечки", "пречисті образи", перед
-24-
якими він щиро молиться. "Тихенько Богу помолюся, молися й ти", — звучить як заповіт, виконання якого відкриває кожній людині шлях до вічного життя. Отже, повноцінне духовне життя людини і щастя можливе, коли її почуття, думки й дії пов’язані з ученням того, хто задля нашого спасіння зійшов на Голгофу.
III.СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
1.Білецький П. та ін. В сім’ї вольній новій– К.: Рад. Письменник, 1984. – Вид.5 – с.123 – 134.
2.Білецький П. та ін. – Світове значення творчості Т. Г.Шевченка.// Т.Шевченко. – М. – 1962 –с.23.
3.Дзюба І.М. У всякого своя доля. Літ.— критичний нарис. – К., 1989. –с.261.
4.Донцов Д. Вогонь з Холодного яру.// Дивослово.— №3. – 1994. – с. 2 – 12.
5.Івакін Ю. Поезія Шевченка періоду заслання. – К.,1984. – с.236.
6.Коцюбинська М. Х. Етюди про поетику Шевченка. – К. – 1994. – с.125.
7.Лепкий Б. Прожиття і творчість Т.Г.Шевченка. – К. – 1994. – с.125 – 134,145.
8. Неділько Г.Я. Тарас Шевченко: життя і творчість. – К. – 1988. – с.245.
9. Пріцак О.Й. Шевченко – пророк ( АН України ) – К. – 1993. – с.56.
10.Рильський М. Поезія Тараса Шевченка. – К., 1961. – с.154 – 200.
11.Франко І. Я. Твори в дванадцяти томах, т.XVII, с.9, 11 – 13, 19, 34, 345.
12. Чуб Д. Живий Шевченко. – К., 1994. – с. 35,39,68.
13. Шевченко Т. Г.Буквар Південноруський 1861 р. – К. 1991 р. с.51 – 61
14. Шевченко Т. Г. Кобзар. – К. – 1987. – с. 126, 245,265,342.
15.Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів у 12 томах. – Т 1 – 2. – К. – 1989.
1 Шевченко користувався Біблією у староруському варіанті, тому нумерація псалмів зміщена на один.