Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла.
Народна пісня — духовне обличчя нації.
Слово є вчинок.
Я дуже люблю <...> народну українську мову, звучну, барвисту й таку м'яку.
Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.
Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу.
А пісня — це душа. З усіх потреб потреба. Лиш пісня в серці ширить межі неба. На крилах сонце сяйво їй лиша. Чим глибша пісня, тим ясніш душа.
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
Наша мова — то і є одежа нашого духу, або ще краще — яскравий вираз всього того, що нас вражає, що ми почуваємо, про що думаємо-гадаємо, того, що ми зовемо духом або душею.