Коли наші нащадки побачать пустелю, на яку ми перетворили Землю, яке виправдання вони знайдуть для нас?
Я хочу, щоб смерть застала мене посеред трудів.
Все більше спогадів і менше сподівань... І на чолі утрат сліди глибокі... Як непомітно ближчає та грань, Що жде за нею прикінцевий спокій.
Життя, життя! Ти скрізь благословенне.
Радій же, серце! До останку пий Життя людського пінистий напій.
-
Якщо після моєї смерті триватиме життя, то чому ж мені вдаватися в тугу?
Я не відмовлюсь прожити своє життя від початку до кінця. Я тільки попрошу права, яким користуються автори, виправити у другому виданні помилки першого.
Тут мертві живуть. Тут німі промовляють.
Життя довге, якщо ним уміло користуватися.