Сучасні протези для ніг – це складні конструкції, здатні чітко адаптуватися під індивідуальну анатомію, масу тіла, ритм та особливості життя людини. Проте навіть найпрогресивніший біонічний вузол, ціна якого сягає десятків тисяч доларів, чи надлегка карбонова стопа не зможуть забезпечити впевненість і комфорт, якщо не відповідатимуть реальному стану, потенціалу та потребам пацієнта.
Саме тому в основу сучасного протезування покладено принцип визначення рівня активності – Mobility Grade. Розбираємося, як мультидисциплінарна команда фахівців оцінює можливості людини та як підбирається штучна кінцівка під різний спосіб життя.
Міжнародна шкала оцінки активності
Ця шкала визначення рівнів активності — K-Level – застосовується у всьому світі і, зокрема, в Україні. Вона має чотири рівні, а саме:
- перший або К-1 – повільний домашній ходок. Пацієнт здатен не поспішаючи пересуватися на невеликі відстані по рівних поверхнях, зазвичай, у межах приміщення;
- другий або К-2 – обмежений зовнішній ходок. За межами приміщення людина пересувається у фіксованому повільному темпі, долаючи невеликі перешкоди – сходи, спуски, бордюри тощо;
- тритій або К-3 – необмежений зовнішній ходок. Пацієнт може впевнено пересуватися вулицею, змінювати темп, долати різні природні та штучні бар'єри, виконувати фізичну роботу;
- четвертий або К-4 – високі навантаження. Людина здатна до активності, яка перевищує базові потреби. Це, наприклад, біг, стрибки, заняття спортом.
Зазначимо, що рівень активності не є сталим показником. З часом він може змінюватись. Наприклад, пацієнт із рівнем К-1 після вдалої реабілітації здатен досягти К-2 або навіть К-3. Тому нерідко комплектуючі, що використовувались для тимчасового протезування нижніх кінцівок, потребують заміни на стадії виготовлення постійної конструкції.
Головні складові фахової оцінки потенціалу
Для встановлення рівня активності недостатньо звичайної бесіди спеціаліста із пацієнтом. Необхідно провести комплексне тестування, визначити поточний стан, потенціал та перспективи. Для точної оцінки фахівці враховують наступні критерії:
- Стан кукси та суглобів. У цьому контексті має значення рівень ампутації, чи було проведене перепилювання кістки, чи операція проводилася шляхом вилущування суглоба, якість м'язового валика, стан шкіри кукси, амплітуда руху суглобів, що збереглися.
- Загальний стан здоров'я пацієнта. Враховуються функціональність серцево-судинної системи, наявність супутніх захворювань, щоденне самопочуття та рівень витривалості.
- Фізичні спроможності та баланс. Під час проведення спеціальних тестів оцінюються сила м'язів корпусу та наявної кінцівки, а також здатність утримувати рівновагу, стоячи на одній нозі.
- Спосіб життя й мотивація. При протезуванні важливо врахувати умови проживання людини – рельєф місцевості, поверх, наявність ліфта, постійну присутність чи відсутність помічника у побуті. А також мотиваційні аспекти – хобі, інтереси, плани на майбутнє.
Відповідно до результатів тесту підбираються комплектуючі для індивідуального протезування нижніх кінцівок пацієнтів з ампутаціями.
Анатомія вибору вузлів та модулів для різних рівнів активності
Штучна нижня кінцівка складається з двох або трьох основних модулів – залежно від рівня ампутації. Це стопа, приймальна гільза та, за потреби, колінний суглоб.
Почнемо зі стопи. Для першого та другого рівнів активності оптимальним рішенням є шарнірна або базова закладена стопа. Вона може бути полегшеною, мати гумові амортизатори та інші вдосконалення. Проте головною вимогою залишається максимальна стабільність при навантаженні на п'ятку.
Для тих, чия активність визначена як К-3 або К-4, стандартом є карбонна мультиосьова стопа, яка накопичує енергію під час наступання та віддає її в момент відривання від поверхні. Цей принцип полегшує пересування й економить сили для тривалої ходьби або здолання складних рельєфів.
Наступний модуль застосовується у протезах для пацієнтів, що перенесли ампутацію на рівні стегна. Мова про колінний вузол.
Для людей з мінімальною активністю, які невпевнено почувають себе під час руху, доречним є фрикційне або замкове коліно. Воно блокується при навантаженні й дозволяє уникнути падіння внаслідок підгинання штучної кінцівки.
Другий та третій рівні вже потребують плавного згинання та розгинання – ця опція допомагає змінювати швидкість та пересуватися по похилих поверхнях. Таким пацієнтам зазвичай пропонують пневматичні або гідравлічні колінні вузли.
Спортсменам і людям з високою фізичною активністю покращать життя біонічні суглоби з інтегрованими датчиками та мікропроцесором. Вони витримують серйозні навантаження, моментально зчитують поточні умови пересування й підлаштовуються під них, захищаючи пацієнта від падінь.
Третій модуль – гільза або куксоприймач – виготовляється індивідуально за зліпком, знятим з кукси. Матеріалом зовнішньої частини може бути пластик, акрилова або епоксидна смола, карбон, скловолокно та інші. Внутрішнє наповнення або лайнер – це еластичний чохол, що унеможливлює натирання, покращує фіксацію та зменшує тиск на м'які тканини. Його виготовляють з силікону, поліуретану, спеціального гелю.
За посиланням https://prothes.com.ua/protezuvannia/ ви можете дізнатись більше про можливості сучасного протезування на прикладі продукції від провідного світового виробника.
Під час підбору комплектуючих задача компетентного спеціаліста – не примусити пацієнта купити найдорожчий протез, а зробити так, щоб конструкція була оптимально збалансованою по вазі, функціональності, надійності та безпечності. А людина, яка втратила ногу, отримала можливість вести звичний спосіб життя без втоми, незручностей, дискомфорту та болю.