Значна частина завдань НМТ з української мови перевіряє орфографію і пунктуацію: уживання апострофа й м'якого знака, чергування у/в, написання за оновленим правописом 2019 року, уживання розділових знаків у складних реченнях і при вставних словах. Саме на цих темах найлегше втратити бали через механічні помилки: не той знак, пропущена кома, звичка писати так, як вчили в школі кілька років тому. Водночас це найвиграшніші блоки: правил тут не так багато, і за тиждень-два системного тренування кількість помилок зменшується в рази. Я викладаю українську мову сьомий рік, і нижче розберу помилки, які бачу в учнів найчастіше.
Які помилки з орфографії найчастіше трапляються на НМТ з української мови
Фото: Clay Banks / Unsplash
| Знак / правило | Коли ставимо | Приклад і мнемоніка |
|---|---|---|
| М'який знак (ь) | приголосний вимовляється м'яко | день, кінь — "Де ти з'їси ці лини" |
| Апостроф (') | губний твердий + я, ю, є, ї | п'ять, сім'я — "МаВПа БуФ" |
| Правило дев'ятки (и) | після Д, Т, З, С, Ц, Ч, Ш, Ж, Р в іншомовних | директор, режим — "Де ти з'їси цю чашу жиру" |
| Чергування у / в | між приголосними — у, між голосними — в | у школі, в озері — "Великий Філософ Львів'янин…" |
Найпоширеніша плутанина, з якою я стикаюся на заняттях: учень не розрізняє, коли писати апостроф, а коли м'який знак. Це різні знаки з різними функціями. М'який знак (ь) показує, що попередній приголосний вимовляється м'яко: день, кінь, ганьба. Апостроф навпаки показує, що приголосний перед ним звучить твердо, а наступний голосний я, ю, є, ї вимовляється з й: п'ять, сім'я, об'єкт.
Щоб не плутати, я даю учням дві мнемонічні фрази. Для м'якого знака: "Де ти з'їси ці лини" (приголосні Д, Т, З, С, Ц, Л, Н). Для апострофа: "МаВПа БуФ" (губні М, В, П, Б, Ф перед я, ю, є, ї): м'ята, в'юн, п'ять, б'ють. Плутанина трапляється й у зворотному напрямку: учні автоматично ставлять апостроф після кожного губного звука, забуваючи про винятки. Якщо перед губним стоїть інший приголосний кореня, апострофа не буде: цвях, морквяний, мавпячий.
Друга поширена помилка: написання іншомовних слів за правилом дев'ятки. Після приголосних Д, Т, З, С, Ц, Ч, Ш, Ж, Р у загальних іншомовних назвах пишемо и, а не і: директор, дизайн, режим, чизбургер. Мнемонічна фраза "Де ти з'їси цю чашу жиру" тримає весь список цих приголосних в одному рядку.
Третя типова пастка стосується чергування у/в: багато учнів обирають прийменник інтуїтивно, а не за правилом милозвучності. Між двома приголосними пишемо у, між голосними або між голосним і приголосним в. Але перед приголосними в, ф та буквосполученнями св, хв, льв, тв завжди пишемо в. Це допоможе запам'ятати мнемонічна фраза "Великий Філософ Львів'янин ХВалив СВій ТВір".
Пунктуація на НМТ: де найчастіше пропускають кому
З практики бачу, що пунктуація складносурядного і складнопідрядного речення забирає в учнів найбільше балів, і водночас це найвиграшніші блоки: правил тут не так багато, і за тиждень-два системного тренування кількість помилок зменшується в рази.
Перше, на чому втрачають бали: тире між підметом і присудком. Тире ставимо, якщо і підмет, і присудок виражені іменником або числівником у називному відмінку: Київ — столиця. Два та три — п'ять. Тире не ставимо, якщо підмет виражений займенником (Ми оптимісти. Я художник.) або якщо перед присудком є заперечна частка не (Мова не полова.).
Друге: відокремлені обставини, виражені дієприслівником або дієприслівниковим зворотом. Такі звороти майже завжди виділяються комами, і перед присудком, і після нього: Не кинувши цю звичку, важко змінитися. Я пішов, прочитавши книгу. Виняток: коли зворот перетворився на фразеологізм і фактично став частиною присудка (сидіти склавши руки, працювати не покладаючи рук). У такому разі коми не буде.
Третє: вставні слова та словосполучення. Вони виражають ставлення мовця до сказаного і виділяються комами з обох боків: на жаль, здається, по-перше, на щастя. Пастка в тому, що ті самі слова в іншому реченні можуть бути повноцінним членом речення без коми. Порівняйте: "До речі, я не чув цієї пісні" (вставне слово) і "Твої слова сказані до речі" (обставина, від неї можна поставити питання як?).
Правопис-2019: у яких словах найчастіше помиляються на НМТ
Оновлений правопис 2019 року додав нюансів, яких немає у старих шкільних підручниках, і учні губляться саме на них. Слово проєкт тепер пишеться через є, а не через е. Числівник пів зі значенням "половина" з наступним іменником пишеться окремо: пів яблука, пів аркуша, пів години, пів України. Лайфхак: "пів" + іменник у називному відмінку (єдине поняття) пишемо разом; "пів" + іменник у родовому відмінку пишемо окремо. Разом пишемо лише тоді, коли це єдине поняття: південь, півколо, півострів. Порада проста: не покладайтеся на те, що вивчили в 7 чи 9 класі. Пройдіться списком змін правопису-2019 хоча б раз окремо, а не сподівайтеся пригадати старі шкільні правила просто на іспиті.
Як тренувати орфографію і пунктуацію системно, а не в останній тиждень
Фото: Sasun Bughdaryan / Unsplash
Помилка, яку я бачу найчастіше: учні починають повторювати правопис за два тижні до НМТ, хаотично, за випадковими підручниками. Так встигаєте закрити одну-дві теми, а решта лишається на волю випадку. Орфографію і пунктуацію варто виносити в перші тижні підготовки окремим блоком, з мнемоніками, розбором винятків і тренуванням на реальних завданнях, а не в останній момент перед іспитом.
Якщо хочете пройти всі ключові правила з мнемоніками, винятками і розбором типових завдань в одному місці, а не збирати їх по шматках, то системна підготовка з української мови дає таку структуру одразу, а не хаотичний набір тем.
Поширені запитання
Чи є твір на НМТ з української мови?
Ні. Твору-роздуму або власного висловлення в тесті немає, лише тестові завдання.
У чому різниця між апострофом і м'яким знаком?
М'який знак показує м'якість попереднього приголосного (день, кінь). Апостроф показує, що приголосний перед ним твердий, а наступний голосний я, ю, є, ї вимовляється з й (п'ять, об'єкт). Це різні знаки з різними функціями, і саме їх найчастіше плутають.
Як писати "пів" за правописом 2019 року?
Числівник пів зі значенням "половина" з наступним іменником пишемо окремо: пів яблука, пів години, пів України. Разом пишемо лише коли це єдине поняття: південь, півколо, півострів.
Чи завжди дієприслівниковий зворот виділяється комою?
Майже завжди, і перед присудком, і після нього. Виняток: коли зворот став фразеологізмом і фактично виконує роль присудка, наприклад "сидіти склавши руки". У такому разі коми не ставимо.
Дар'я Пархоменко, викладачка української мови та літератури в онлайн-школі KEVIN. Магістерка філології, готує учнів до НМТ з української мови.