Український Авангард: революція форми
Український авангард початку ХХ століття був одним із найпотужніших епіцентрів європейського модернізму, ставши часом руйнування художніх канонів та утвердження абсолютно нової візуальної мови. Митці шукали пластичне вираження складних переживань часу, застосовуючи радикальні візуальні прийоми, динамічні контрасти та кольорові поєднання, насиченість барв і фактур.
Унікальність цього руху полягала у поєднанні світового радикалізму (кубізм, футуризм, супрематизм) із глибинними національними кодами, зокрема, з прийомами традиційно-українського народного розпису. Цей діалог між новаторською формою та народною традицією створював напругу, що живила рух і відкривала нові обрії художньої свідомості.
Арт-студія "Ліхтарик" продовжує цю освітню місію, пропонуючи занурення в ідеї цих майстрів. На основі спадщини українського авангарду створюються цікаві творчі майстер-класи
Казимир Малевич: філософія супрематизму
Казимир Малевич (1879–1935) є найвпливовішою фігурою, чиє формування та початкові ідеї тісно пов'язані з українським культурним простором. Він є автором Супрематизму — системі, яка заснована на "верховенстві чистого відчуття" та повного відходу від предметності на користь найпростіших геометричних форм (квадрат, коло).
Маніфестом Супрематизму став "Чорний квадрат" — неоднозначний шедевр, який здійснив повний розрив із попередньою традицією, викликавши суперечки про художню цінність, які тривають вже понад століття. Цей твір функціонував як "нульова точка" для нового мистецтва, поставивши під сумнів сам сенс живопису і запропонувавши метафізичний символ. Ідеї Супрематизму швидко вплинули на світовий дизайн, архітектуру та графіку.
Олександр Богомазов: теоретик ритму
Олександр Богомазов (1880–1930) визнаний одним із найбільших футуристів Європи, а його творчість зосереджена на дослідженні динаміки, ритму та енергії, що стало основою для його унікальної версії кубофутуризму.
Важливе значення Богомазова ґрунтується на його теоретичному внеску. У своїй праці "Живопис та елементи" він виклав науковий підхід до аналізу художнього твору, розглядаючи елементи (лінію, форму, колір, ритм) як самодостатні одиниці вираження.
Олександра Екстер: реформаторка сценографії
Олександра Екстер (1882–1949) — одна з найвизначніших жінок-авангардисток, що діяла на перетині київської та паризької культури. Найбільш відомою вона стала як реформаторка сценографії, перейшовши до об'ємних, конструктивних декорацій. Вона втілювала принципи кубофутуризму у прикладне мистецтво, дизайн одягу та інтер'єрів.
У 1918 році Екстер відкрила у Києві творчу майстерню живопису, яка стала інкубатором нового мистецтва. Її філософія полягала у тому, щоб спрямовувати учнів "у русло сучасних європейських шукань", заохочуючи свободу та експеримент, але при цьому вимагаючи опанування бази.
Олександр Архипенко та Михайло Бойчук: простір і стиль
Олександр Архипенко (1887–1964) є центральною фігурою у перенесенні кубістичних ідей у тривимірний простір, фактично створивши сучасну скульптуру. Його ключовим внеском є використання порожнечі, або "негативного простору", як активного, структуротворчого елемента композиції, що створило нову динамічну естетику в пластиці. Архипенко також експериментував із поліхромними творами, розмиваючи межі між живописом і скульптурою.
Михайло Бойчук (1882–1937) та його школа, Бойчукізм, представляють унікальну течію монументалізму. Бойчук прагнув створити національний "великий стиль", що синтезував би народне мистецтво, візантійську фреску та авангардну композицію. Бойчукісти використовували чистий контур, площинність зображення та ритмічне повторення фігур, свідомо орієнтуючись на соціально значуще мистецтво для публічних просторів.
Якщо ви прагнете подарувати не просто річ, а емоційний досвід та можливість долучитися до творчості замовте подарункові сертифікати на творчі майстер-класи.