Коли йдеться про татуювання, на думку найперше спадає естетика: гарно, модно, оригінально. Та насправді для багатьох тату – це глибокий внутрішній процес. Як воно допомагає переживати складні емоції і що відбувається між майстром та клієнтом під час сеансу, ми з'ясували, коли поспілкувалися з популярним українським тату-майстром Сергієм Проскурою.
Довідка: Сергій Проскура – автор численних робіт, виконаних у стилі чорно-білого реалізму. Майстер створює унікальні зображення на людській шкірі напівкруглою пучковою голкою Round Magnum, завдяки чому вони мають вигляд картин наче з галереї.
Переможець і член журі численних тату-конвенцій в Україні, Європі та США, Сергій Проскура професійно робить татуювання з 2012 року. Клієнти (як пересічні люди, так і селебриті) називають його геніальним митцем, відзначаючи при цьому індивідуальний підхід.
Татуювання як інструмент переживання болю
"Іноді люди, особливо чоловіки, не можуть висловити сильних емоцій словами, але можуть зафіксувати їх візуально. Коли перетворюєш переживання на символ, воно перестає бути безформною тривогою і стає тим, що можна відпустити", – розповідає пан Проскура, згадуючи, як до нього приходили клієнти після втрати близьких, розлучення чи важкої хвороби.
"Дехто замовляв портрети, інші – абстрактні символи. Але за кожним ескізом стояла глибока особиста історія. І майже завжди татуювання ставало початком внутрішнього зцілення", – зазначає майстер.
Сеанс татуювання як форма діалогу й підтримки
Хороший тату-майстер не просто художник, а в чомусь психолог, кажуть клієнти Сергія Проскури. Сам він коментує це так: "Коли багато годин перебуваєш з людиною в одному просторі, поруч з її тілом, то бачиш, наскільки вона відкрита, вразлива, іноді дуже напружена. І якщо відсторонено виконуєш свою роботу – це один рівень. А якщо чуєш, відчуваєш, проживаєш з нею її емоції – це вже мистецтво".
На переконання тату-майстра, за роки практики він навчився "з порога" відчувати, в якому стані приходить клієнт – в ейфорії чи з тривогою. "Грамотний тату-майстер не лише якісно виконає свою роботу, а й допоможе людині пройти цей шлях до кінця. Іноді в розмові, іноді в тиші", – пояснює Сергій.
Чому клієнти повертаються
Майже всі, хто зробив у пана Проскури перше татуювання, повертаються до нього знов і знов. І не лише тому, що їм сподобався результат. "Просто вони відчули, що тут можна бути собою", – сміється Сергій. "Люди приходять по відчуття щирості й безпеки. Вони знають, що я не нав'яжу їм чужого стилю, не зроблю абияк. Я завжди питаю: ти точно готовий? Ти розумієш, що цей рисунок не декорація, а частина тебе?"
Саме ця глибина робить татуювання не просто прикрасою, а частиною своєрідної терапії, вважають психологи. По суті, після тату-сеансу виходять з новою частиною себе – пережитою, прийнятою, зафіксованою на тілі.
По правді, на таких сеансах відбувається наче маленький ритуал сили. Можливо, тому дедалі більше людей обирають не випадкові, а саме змістовні татуювання. Не заради моди чи хайпу, а щоб закрити гештальт.
"Татуювання дає людині відчуття, що вона знову керує своїм життям. Навіть якщо втратила багато – вибір залишився. Це цілком можна вважати особистою перемогою над тією темною частиною, в якій опиняється людина з якихось причин. З іншого боку, може й не бути якихось похмурих переживань, у цьому разі татуювання стає чинником, що допомагає стати впевненішім чи сміливішим", – каже тату-майстер Сергій Проскура.
Від себе додамо: татуювання в жодному разі не замінює психолога. Воно не лікує від депресії чи посттравматичних розладів, не дає змоги вибудувати стратегії поведінки чи пропрацювати складні дитячі травми. Психолог – це фахівець, який працює з причинами, а не лише з проявами, і жодне зображення на тілі не замінить комплексну терапію та безпечний простір, створений спеціалістом.
Але й відкидати татуювання як найдавніший інструмент самовираження та внутрішнього зцілення не варто. Протягом тисячоліть люди наносили на тіло символи, щоб зберегти важливі переживання, пройти через ритуали дорослішання, захиститися або позначити приналежність до чогось більшого, ніж вони самі.
Сучасне татуювання в цьому сенсі – продовження культурної та духовної традиції, потужний спосіб самовираження і, як би пафосно це не звучало, візуальний якір, що нагадує людині про її внутрішню силу. Так, це не терапія, але в певних випадках – її важливий супровід. А як ви вважаєте?
Авторка: Світлана Науменко