Мова — це ціла низка правил, та незважаючи на це вона активно змінюється і завжди відображає сучасність. Адже це не музейний експонат, а жива структура, покликана передавати все, що є в світі, словами. І хоч ці зміни в мові часто викликають дискусії, насправді вони мають справжню силу і велике значення.
Кожне покоління має свої слова
Згадайте, як розмовляють ваші батьки, бабусі та дідусі. Послухайте мову сучасного підлітка. Здається, наче всі говорять різними мовами? Це дійсно виглядає так, але це нормально. Одні словам виходять з ужитку, інші — стають частиною сучасності. Одні застарівають, інші приходять на зміну Історизми залишаються в минулому тому, що змінюється світ, і певні явища зникають або стають другорядними, про що свідчать приклади історизмів — гармаш, шанець, ночви, земство. А нові слова, неологізми відображають явища, яких раніше не було. Тож мова йде в ногу з часом, і це добре, інакше нам було б важко висловитися.
Мова — це реакція на світ
Те, як ми говоримо, прямо залежить від того, що ми переживаємо та як живемо. Зміни в технологіях, культурах, ідентичностях, навіть війна — усе це відбивається у мові.
В Україні з початком війни та повномасштабного вторгнення мова зазнала значних змін. Ми почали і згадувати старі слова, які були забороненими в часи диктатури, почали створювати нові слова. Врешті з'явився цілий "словник війни", в якому закріпилися слова воєнного періоду, що почався в 2022 році. Як пише Олександр Мельниченко — мова стала повноцінної зброєю, формою опору — і разом з цим змінилася її емоційна палітра.
Молодь як рушій
Багато мовних змін ідуть саме з молодіжного середовища. Молоді люди легко підхоплюють щось нове, до того ж вони потребують нових засобів для вираження почуттів. Вони скорочують слова, використовують англіцизми і сленг — і все це відбувається легко і природно. Хоча й ріже вухо представникам старших поколінь.
Та з часом ці слова починають використовувати і старші люди, а з часом ця лексика потрапляє у словники.
Ось лише кілька прикладів:
- Туса — вечірка, компанія
- Краш — об'єкт симпатії
- Зашеймити — засудити, осоромити
- Офлайн / онлайн — не лише про інтернет, а й про стиль життя
- Рофл — жарт, смішна ситуація
- Імба — щось дуже круте або несправедливо сильне (з ігрової термінології)
- Флексити — хизуватися, демонструвати
- Редфлеги — звертати увагу на тривожні сигнали в поведінці
- Скам — обман, шахрайство
- Крінж — щось неоковирне, соромне
- Го — "ходімо", "давай"
Згодом частина з них зникне, а інша частина — стане літературною нормою.
Правильність мови
Правила важливі. Але мова, яка не змінюється, просто вмирає.
Тому важливо розуміти, що є академічна норма, а є розмовне мовлення. Обидва стилі важливі, і ніщо не заважає їм існувати в одному світі. Адже для написання наукової роботи або літературного твору норми необхідні, а от на вулиці чи в Тік-Тоці — це недоречно, там існують свої правила.
Щоб мова жила, їй потрібен простір. І цей простір створюють люди, які мовою користуються. Отже, кожен із нас, носіїв мови, має право і може бути частиною великих змін.
Чому зміни — це добре?
Бо сталість — це смертельно для мови. Якщо мова не може описати нову, дійсну реальність, нею не будуть користуватися. Саме зміни — це життя. Сьогодні українська мова, яка дуже активно змінюється, стала особливо енергійною та конкурентно. Вона може передати не лише новітні явища, але й найтонші емоції. Тому нею хочеться говорити, висловлюватися, ділитися з іншими. Наша мова приймає зміни, набуває нових відтінків, стає глибшою і ширшою. І все — лише переваги
Її перестають вживати, бо вона вже не може описати нову реальність. Саме завдяки змінам українська сьогодні — жива, енергійна, конкурентна. Вона здатна передавати найтонші емоції, технологічні нюанси, культурні коди. Це робить її красивою і привабливою навіть для іноземців. Тож не варто боятися змін, бо вони лише поглиблюють, збагачують мову.