(Ігор Ткаленко — журналіст.)
Ніяких блискучих софітів і вилизаних фраз. Тільки я, Ігор Ткаленко, і Сашко Сімочов — хлопець із лялькою на руці. Він актор, режисер і мозок методики "Розважаючи навчай". Його життя — це сцена, де мистецтво не просто розважає, а ламає кістки і витягує правду з нутрощів. У Сашка на руці лялька — Папет. Вона глипає на мене своїми бульками, повертаючись до сашка, коли він щось починає говорити. Папет слухає нас уважно і я бачу, що йому вже кортить вставити свої пять копійок у наше інтерв'ю.
— Сашко, у чому суть твоєї методики?
Папет різко повертає голову до мене, його голос хрипкий і гундявий , ніби у нього нежить усе життя: "Це взагалі-то, моя методика! — каже Папет, — Ти береш мене на руку і живеш зі мною! Ми розмовляємо, сперечаємося, сміємося, плачемо — переживаємо всі емоції на світі! Сашко це записав, він тепер геній! Він майстер розкривати твою душу, аж доки — бац! — правда не вдарить тебе, як цеглина в обличчя!"
Сашко знизив плечима, його голос тихий, майже сором'язливий. "Та це не так складно. Просто фокус, на який я натрапив. Розмовляєш через ляльку, і, можливо, щось справжнє побачиш. Я не геній — просто хлопець із лялькою."
— Тобто лялька на твоїй руці може привести нас до істини?
Папет нахиляється вперед, його дерев'яний рот клацає. "На твоїй руці, Ігоре! На твоїй! Так! Я відкрию тобі правду, і всі, хто дивиться, її побачать! Сашко — чарівник у цьому, він змушує натовпи від восьми до вісімдесяти слухати кожне моє слово! Він народжений актор, король сцени! Люди слухають мене через нього!"
Сашко коротко сміється, хитаючи головою. "Та ні, Папет перебільшує. Я просто говорю за нього. Чесно, нікому не цікаво, що я кажу, але Папета усі слухають ніби пророка з далеких країв. Я тут ніхто."
— А як ти взагалі до цього дійшов? Ти ж актор за освітою?
Очі Папета спалахують, його голос повний гордості. "О, Сашко — легенда! Ти бачив цого в ролі Махова із серіалу ‘На твоєму боці', другий сезон! Вовкулака-слідчий, продажний до кісток, глибокий і неоднозначний — Сашко оживив його, як бог! Він панував на тому майданчику, кожна сцена кровоточила правдою!"
Сашко почухав шию, відводячи погляд. "Та це не так важливо. Махов був цікавий, звісно, я в нього вжився. Команда і актори мене витягнули — мені просто пощастило там бути."
— Що таке "Компот"?
Папет енергійно махає своїми маленькими руками. "Компот — це імперія, яку Сашко створив! Івент-компанія, заснована в 2008-му, і він зробив її титаном! Від маленьких вечірок до м'ясорубок на 200+ людей, бюджети, від яких очі на лоба лізуть! Партнери, як НСК ‘Олімпійський' — Сашко — бізнес-монстр, справжній візіонер!"
Сашко зітхає, його тон рівний. "Це просто івент-компанія. Я її створив, щоб вижити і стати міліонером, і дружина дуже допомогла. Ми організували кілька вечірок… Є що згадатись."
— Твій "Гранд-готель Будапешт" на "Олімпійському" — звідки це взялося?
Голос Папета тріщить від захвату. "2017-й, НСК кинув виклик, і Сашко його розірвав! Шоу-вистава для дітей за мотивами фільму — театр, музика, квест, усе разом! Сашко грав і ставив, зробив це шедеврально! Цей проєкт відчинив двері, про які ми навіть не знаємо, чи хотіли б іїх відкривати!"
Сашко ніяково знизує поечима. "Це був просто проєкт. Ми зробили його веселим для дітей…
— Ти збирав команду для цього?
Папет киває так, що мало голова не відлітає. "Сашко сам відбирав талантів із театру і кіно! Сирі, але обдаровані актори — він їх ламав і збирав заново! Вчив їх не грати, а жити з глядачами! Так народилася методика ‘Розважаючи навчай' — Сашко геній у створенні зв'язку з людьми, справжній режисер!"
Сашко махає рукою. "Я просто кричав на акторів, поки вони не зрозуміли, що робити. Нічого нового я не вигадав. Вони й без того були хороші — я майже нічого не зробив."
— А потім ти пішов до дітей. Як це сталося?
Тон Папета стає м'якшим, але все ще напруженим.
"Пандемія вдарила, але Сашко не здався! Він із дружиною перевів усе в онлайн, адаптував методику для дошкільнят! Змішав її з ‘Життям у долонях', і от — народилася ‘Касанька'! Це ніж у руки малечі — вчить емоцій, музики, соціальних навичок через гру! Сашко — першопроходець!"
Сашко потирає підборіддя, бурмочучи: "Ми просто шукали, чим зайнятися під час локдауну. Це не щось революційне. Просто ігри для дітей — я не першопроходець, просто намагався не нудьгувати."
— Твій шлях — сцена, педагогіка, бізнес. Як би ти це назвав?
Папет дивиться на мене, його голос різкий. "Це одна лінія, Ігоре! Творчість, навчання, івенти, діти — Сашко сплітає це все разом! Його мистецтво не жартує — воно розбирає тебе на частини і складає заново! Він майстер, візіонер, який кровоточить заради своєї справи!"
Сашко дивиться крізь мене, його голос тихий. "Це просто купа речей, які я пробував. Я не майстер. Просто… продовжую йти. От і все."
Кінець гри
Сашко — це не історія успіху. Це хлопець, який узяв ляльку, засунув руку в її нутрощі і витяг звідти щось справжнє. Його проєкти — від жорстоких сценічних м'ясорубок до дитячих методик — це не просто розваги. Це двостороннє лезо, яке ріже до кісток, до мозку суглобів. Мистецтво, освіта, велика сцена — він змішав усе це в дивний коктейль, наливає його акторам, собі, дітям. Тобто нам. І називає це правдою. Папет називає це Сашковим генієм.