Полісиндетон

Визначення в літературній енциклопедії

Полісиндетон, або Багатосполучниковість

Одна з фігур поетичної мови, яка полягає у повторенні однакових сполучників. Цим письменник досягає уповільнення розповіді, більшого її розчленування і разом з тим посилює відчуття зв’язку між словами чи групами слів, що з’єднані сполучниками. Іноді багатосполучниковість — засіб посилення ліричності й наспівності або показу роздумів автора.

Приклад:

Усе одбивається в пісні, як в морі,

Рожева зоря й червона кров,

І темна ненависть, і ясна любов,

І промінь пожару, і місяць, і зорі.

Та пісня, як море, і стогне, й рида, —

І барвами грає,

І скелі зриває,

як чиста прозора вода.

(Леся Українка).

загрузка...