Завантаження
Ірина Мироненко, "Сідає сонце"
Поміж тополь — розпечений казан,
і хмара парою клубочиться над ним.
І знову з горбокоником чудним
по стежці небокраю йде Іван.
Ще трохи — і шугне у ту кипінь,
і вийде красенем, живші собі, здоровий...
Поміж тополь — розпечений казан,
і хмара парою клубочиться над ним.
І знову з горбокоником чудним
по стежці небокраю йде Іван.
Ще трохи — і шугне у ту кипінь,
і вийде красенем, живші собі, здоровий...