Завантаження
Григір Тютюнник, "Азарт"
На Воронячому ярку завивала машина. То засвітить фари і б'є світлом по мокрих деревах при дорозі, то погасить їх і виє у пітьмі. І то щоразу: як тільки перепаде хоч маленький дощик, так на Воронячому й ревище.
— Порвуть машину,— охрипло каже Олекса Помазан до Сергуні Чабана, свого товариша, що йде поруч і свистить.
— Хай рветься. То залізо,— одказує Чабан. І знову насвистує. Гарно, тонко і правильно веде пісню про Байду. Він і співає добре, але нечасто, і, співаючи, плаче...
На превеликий жаль
Можливість завантаження повного тексту цього твору обмежена. Скоріш за все, електронну копію тексту можливо придбати у відповідних інтернет-книгарнях.