Завантаження
Микола Трублаїні, "Вовки гоняться за оленями"
НІЧ У ТУНДРІ
Місяць блищав, наче золотий диск. Зорі блідли од місячного сяйва. Внизу, як величезне біле покривало, простяглася північна пустиня — тундра.
— Брр... як холодно,— сказав олень. Сказав по-своєму, по-оленячому.
Б'ючи переднім копитом об землю, він розгрібав сніг. Потім товстими, наче гумовими, губами тулився до землі. Так олень добував з-під снігу мох та лишайники — свій харч.
Стадо північних оленів повільно йшло тундрою...