Завантаження

Ірина Вільде, "Рожі"

Вчора знову посланець приніс мені рожі від вас. Перевтомлені, з рисками невиліковної смертельної недуги, червоні, берегами чорні, чайно-жовті сумні голівки.
Невже ж ви мали серце, посилаючи їх мені, засудити їх на смерть? До того ж, на найгіршу смерть на світі: смерть від передчасного прив'ядання.
Та цим разом не залишу вас без відповіді.
Будь ласка, сядьте собі проти мене. Що ж ви? Не треба так боязко, на самому бережку...

Читати повністю →