Завантаження

Олег Чорногуз, "Янічка"

О. Т. Йосипку присвячую.

– О чудовий, милий відбиток дамської ручки, сер! – вигукнув Олександр Тимофійович, коли я переступив поріг ранчо. – Я вас вітаю. У вашому віці, дорогий мій, одержувати такі міцні ляпаси... Це щось та означає. Ради таких ляпасів ще варто жити у такому віці. Чи ви іншої думки?
– Не може бути! – зашарівся я. – Олександре Тимофійовичу, носовичок і люстерко, – мовив я таким голосом, ніби збирався сказати – рукавичку і шпагу...

Читати повністю →