Завантаження
Дмитро Загул, "Як деколи здрімається, то сниться Підгір'я..."
Як деколи здрімається, то сниться Підгір'я,
І думонька вертається на рідне подвір'я.
Там ненечка старесенька засмучена ходить,
Щовечора, ріднесенька, як пташка, заводить.
Сльозинками дрібненькими подвір'ятко росить,
На серденьку тяженькеє каміннячко носить...