Завантаження
Василь Шкляр, "Розмова, підслухана ненароком"
Вечір перший
Тихін сплутав найноровистіших коней і відпустив табун пастися, а сам улігся горілиць на возі, вимощеному свіжоскошеною осокою. Він дивився на небо, де якраз починали займатися зорі, і попихкував міцною цигарочкою, яка за кожною затяжкою теж поблискувала, наче зірка.
Вечір був тихий і теплий, тільки чулося жвакання зморених за день коней, а від річки тягло вогкою прохолодою. Не першу ніч зустрічав Тихін отак у задумі, просто неба...