Завантаження
Лариса Письменна, "Трикутники, трикутники..."
Надійка поспішала, сміялася, перебивала сама себе. В трубці хрипіло, виспівувало радіо, й Олександра майже не розбирала доньчиних слів. Добре, хоч довідалася, що здорова. Дочка кричала щось про захист диплома, а тут вклинився різкий голос телефоністки:
— П'ять хвилин. Кінчайте.
— То коли ж той захист? — ще спробувала допитатись Олександра, але невблаганна телефоністка їх роз'єднала.
Вийшла з кабіни, погляд упав на дівча біля віконця видачі листів "до запитання"...