Завантаження
Євген Гуцало, "Пізній грім"
Тані і Тані
І
Перші краплини, тверді, мов горіхи, стрельнули по туго напнутих лопухах, ніби хотіли вибити іскри з їхньої зеленої моці. Але не вибили. Тоді залопотіли уже з меншою наснагою, рясніше, спокійніше.
Поле уважно прислухалось до того, що звершалось над ним, що вливалось у нього теплими водяними струмками.
— Тетянко! —То, мабуть, грім бабахнув, то, мабуть, небо вимовило ім'я.
Але ні...