Завантаження
Олесь Гончар, "Людині гімн"
Можна уявити, з якою любов'ю й надією слухав колись у Чернігові Коцюбинський юного Тичину, його ранні поезії. Був то тільки поетичний заспів, схвильована проба голосу, але скільки в тому голосі було свіжості й природного чару! Яке глибоке чулося почуття, трепетний неспокій і поривання!
Смертельно хворий учитель, благословляючи юного поета, мовби передавав йому естафету творчості, сонячної і гуманної...