Завантаження
Лариса Письменна, "Несходжені чобітки"
Сьогодні я довго ходжу зимовим ялтинським надбережжям, вдихаю з повітрям дрібні солоні бризки — піднялася висока, обмережена білою піною хвиля. Настирливі невеселі думки одна по одній зникають, ніби їх вимітає з голови прохолодний морський вітрець.
Біля одної з лав, розставлених рядами по всьому надбережжю, з'юрмилися люди. Чутно веселі вигуки, сміх. Підходжу й собі.
На лаві сидять троє дівчат та двоє хлопців...