Завантаження
Євген Дудар, "Чуйні люди"
Одного ранку я прийшов на роботу стомлений. Цілу ніч працював над проектом. Трішки боліла голова, трішки шуміло у вухах.
— Я зачинюся у червоному кутку, перепочину на дивані, — сказав своїй співробітниці, — бо сьогодні неодмінно треба закінчити креслення.
Не встигли стихнути пружини дивана, як у двері постукали:
— Васю, що з вами? Відчиніть! — це Ганна Петрівна, друга моя співробітниця, дуже чудова, чуйна жінка.
Мене зворушила турбота Ганни Петрівни. Я відчинив.
— Може, викликати лікаря?..