Завантаження
Олександр Копиленко, "Сади цвітуть!"
Неначе густим молоком облиті фруктові дерева. Ось виструнчилися у весняному святковому вбранні вишні, сливи, черешні, груші. І очей від них не одведеш! Тягне до них, підійдеш, милуєшся і не намилуєшся. Очі радіють, душа радіє.
Радість і для невтомних трудівниць — бджіл. Снують вони по квітах, перелазять моторно з однієї квітки на другу, щоб швидше набрати меду. А набравши, одна, друга зриваються з квітів,— і ніби золоті шнурочки простяглися в повітрі, мчать бджілки до своїх хаток-вуликів...