Завантаження
Клим Поліщук, "Революційним шляхом"
(Із записної книжки)
Місто мовчало, наче мертве. Стоячи на розі двох пустельних вулиць з карабіном в руках, дивився на зоряне осіннє небо і шептав:
— Мерзотники... то ж не так давно самі кричали, що смертної кари не повинно бути!..
І згадувалося, що вони сказали:
— Ви, товаришу, сентиментальний тип, а революція таких не знає...
Стрижена товаришка в сірій гайдамацькій шапці, запихаючи в рот "реквізованого" цукерка, презирливо пирхнула:
— Такої м'якосердечності від вас ніяк не сподівалася.....