Завантаження
Ольга Кобилянська, "Через море"
День із самого поранку ясний.
Такий ясний і сонячний, що небо, звичайно в погожі дні синє-синє, відбилося в морі чистою блакиттю. І тому море синє, і сріблом мерехтить по верху, і погідне, і бутне. Хвилі його женуть одна одну до берега, грають весело і умовляються шумливо щоразу і щодня гнати так весело.
Дві білі меви сидять на березі і перечаться. Більша й менша.
— Я мушу перелетіти море! — каже більша. — Мушу перелетіти конче! Мені треба усісти на високій скалі на другім березі моря...