Завантаження
Микола Вінграновський, "Слово димаря"
Я належу землі, бо ім’я моє — глина.
Я лежав в тишині від життєвого плина.
Під дубами і хвилями, під жимолоттю
Свої жили багряні я в землю заглибив.
Свій обов’язок вічний я здійснював плоттю —
Я померлих приймав і служив для загиблих.
А тепер я — димар. Я загвинчений в небо...