Завантаження
Василь Сухомлинський, "Дівчинка і Ромашка"
Сонячним ранком маленька Дівчинка вийшла погратися на зеленій галявині. Раптом вона почула: хтось плаче...
Прислухалась. Плач долітав з-під каменя, що лежав в кінці галявини.
Нахилилась Дівчинка до каменя й питає:
— Хто там, під каменем плаче?
— Це я, Ромашка,— почувся тихий, слабкий голос. — Звільни мене, Дівчинко, гнітить мене камінь.
Відкинула Дівчинка камінь й побачила ніжну стеблинку Ромашки.
— Спасибі тобі, Дівчинко,— сказала Ромашка, зітхнувши на повні груди...