Завантаження

У хаті Доброгоста смуток — сьома донька народилася.
— Хоч би одного хлопця привела на світ! — докоряв чоловік дружині. — Була б підмога в господарстві.
Сидів, голову опустивши, а потім як зірветься, очі палають, наче вуглики.
— Утоплю, мов кошеня. Досить, мені не прогодувати вас усіх! Зиму не перезимуємо, з голоду подохнемо!
Насилу його заспокоїли. Породілля перелякалася — не спить, не їсть. Потайки від чоловіка пішла до знахаря-ворожбита Радомира...