Завантаження
Радій Радутний, "Люди та зорі"
Вони зустрілися, вони просто не могли не зустрітись. Це сталося на вокзалі. Як завжди, юрмилась черга, стояв гамір й одурілі від спеки та шуму люди настирливо проштовхувались до каси.
Він — хлопець років за двадцять, високий, м'язистий, — стояв ближче до заскленого віконечка. Вона — непримітна з першого погляду білява дівчина, гарненька, струнка, трохи молодша — на двое людей далі.
Іх познайомила муха — звичайна муха-зеленуха, що іх безліч роілось на вокзалі тим спекотливим червневим днем...