Завантаження

Марко Черемшина, "Керманич"

І
— Ей, лишися, мій бадічку, сего року дома, та не сити себе, мій любчику! — говорила Оксана до свого чоловіка Івана Саїна.
— Та пек тобі,— сказав Саїн,— з твоїм "лишися". Чи ж не сором було б, аби хирляві плотарі аж у Новоселицю пускались, а їх калфа-керманич дома вигрівався?
— А я таки ще раз тебе, бадічку, прошу: не йди, не ситися! От чув-єсь, що сталося із покійником Дідичевим Іваном!
— Ет! що мені там Іван Дідичів! То не чоловік, а комарина був, прости мені боже!..

Читати повністю →