Завантаження

ПИСАНКИ
Роман Мокан з верхів, голова читальні у Рогізні, виходив у живний четвер із судової зали розправ дуже приголомшений і розболений.
Найдужче топили його шандарі, а за шандарями злісний, а за злісним війт, а за війтом таки його свідки.
— То ці дороги тановлять мене у бульбону, а мого адвоката занімило!
Свідки обступили і потішають його, що рік не вік, перейде йому в криміналі скоріше, ніж на войні, а жінкою і дітьми не має журитися, бо люди будуть їм помагати...