Завантаження
Нестор Чир, "Я тебе непогасну, як вічність..."
Я тебе непогасну, як вічність,
До причастя прошу і до віри.
Ти прости мою стомлену грішність,
І пробач недолугі зневіри.
Обійму я з тобою півсвіту,
Сонцем серця тебе обігрію.
Подаруй мені долю, як літо,
Її ниви коханням засію...