Завантаження
Зинаїда Тулуб, "В степу безкраїм за Уралом"
Світлій пам'яті мого діда, кирило-мефодіївського братчика, Олександра Даниловича Тулуба, присвячую.
ЧАСТИНА ПЕРША
І. У ЧОРНЙ ЮРТІ
На весняному сонці опівдні підтає сніг, і коли вітер шалено мчить понад степом, — не рине він разом із вітром поземним потоком, а мирно лежить на землі блискучим вологим зибом. Тоді схожий степ на безкрає замерзле море і в сонячний день сяє і міниться віддзеркаленим світлом, наче й сам випромінює це брильянтове сяйво...