Завантаження

Валерія Врублевська, "Сердитий ґедзь"

Веселий Струмок жваво пробігав повз невеличкий пагорбок, котрий скидався на пухку зелену шапку.
Полуденна спека порозганяла все живе в затінок та холодочок.
Ні з ким і словом перемовитись. Раптом — дз-дз-дз.
— Добрий день, Ґедзику,— радо привітався Струмок.
Ґедзь, як і всі живі істоти, приятелював з Веселим Струмком, йому подобалось прохолодне повітря і тихе заспокійливе дзюрчання води. Але сьогодні Ґедзь сердився, хоч і сам не знав, на кого і за віщо...

Читати повністю →