Завантаження

Ніна Бічуя, "Показія, або Те, що не порапило до оповідань"

ПОКАЗІЯ, АБО ТЕ, ЩО НЕ ПОТРАПИЛО ДО ОПОВІДАНЬ
Втомилася, вигадуючи собі своє існування. Життя — це життя, а не є якась там вигадка, навіть нехай вона моя. Але в тому вигаданому світі можна бодай якось порятуватися — не так від дійсності, як від самої себе у тій дійсності.
Небо щойно було зелене, чисте, й на тлі світлої зелені темніли гілки ялини, високої й тонкої.
Літо. Минула пора кохання. Прийшла пора зав'язування плоду.
Місяць упав у бодню. Пес вилизав місяця в бодні.
Земля — над небом...

Читати повністю →