Зупинись!..

Михайль Семенко

Зупинись! — Хтось казав з заду
Похмуро, без запобігливості.
І чомусь згадалось зразу про зраду,
І забракло сміливості.

І розсміявся, коли зійшов наперед,
Простяг руку, механично стиснув.
Не розібрав, чи то був папуас, чи швед.
Вечір утер носа і скис.

1919. Київ.