взолочені цитри,
що бринять в попелястому вітрі,
і танцює легенька пері
на моєму пері.
Я ж пишу, як (уже апшеронцю)
мені пахне цитриною сонце –
аж зі світу забаглося зняти
баню неба…
Так легше пізнати,
звідки холод в цитринах: щоб спекавсь
я спокою млоїстої спеки.
Ах, цитрини, –
взолочені цитри,
що бринять в попелястому вітрі.