Адресат: Україна – Швейцарія.
Добрий день, Україно рідна моя!
Я тут живу, наче пливу за хмарами,
Наче покинута світом і нічия.
Є тут озер краса, ліси та ріки,
І новизна карнавальних людських забав,
Тільки щодня для душі я шукаю ліки,
Ті, що в степах моїх ворог з життям украв.
Храми високі, високо й тут до Бога,
Тиша у храмі вимовчать біль дає.
Біль мій один, бо такого нема ні в кого...
Горе таке, як в усіх, та воно моє.
"Гори..." Питаєте, як тут Альпійські гори?..
Гори стоять, а куди їм іще іти...
"Море далеко?"
– Далеко... Немає моря,
Люду людського багато, як я і ти.
"Як же країна?"
Гарна чужа країна,
Тепла країна, у мирі та для людей,
Я тут живу, а в душі моїй Україна,
Що попід руки народ мій з біди веде.
Люто щодня, бо єдиний місяць
В кров нашу вріс на усенький великий рік,
Люто отак, що буває немає місця,
Люттю б присипати ворога, щоб навік.
Крокуси й проліски... В нас би ще – горицвіт...
І на Бочанській горі, як червона лінія,
Сонце встає, а за ним цілий білий світ...
Бога прошу: нам віддай лиш своє, не крадене,
І щоб почув українське слово моє!
Вичисти з серця землі розпрокляту гадину,
Бо Україна на всіх континентах є.
Як посередник між Богом – високі хмари,
Там десь за ними воїни входять у рай...
А у моїй душі запеченим маревом –
Рідна земля, у якій мене через край.
17.02.2023