Левантійські канікули (уривок)

Антон Санченко

Сторінка 3 з 3

Оце і є визнання. По праву. Від "Волги" він, до речі, дивак, відмовився. Сказав, що якось незручно без черги, походить пішки.

— Хоча, скажу вам по совісті, – закінчив свою розповідь стармех Хоменко, – на Заході він би давно вже був мільйонером і мав би дачу на оцих ось Кікладах.

— Ось що, хлопці, – запропонував страмех. – Є у мене для вас творча конструкторська робота. Придумати щось таке, щоб у душовій вода йшла, тільки коли людина під душем стоїть. Став під душ – вода пішла. Відступив намилюватись – вода не йде. Бо ніякі вмовляння на нашу несвідому публіку не діють. Що хочете просіть. Зварювальний апарат – буде вам зварка. Токарний станок – будь ласка. А тільки щось придумайте. Витрати води – ні в які ворота не лізуть.

Запропонував, і одразу витягнув іще одну рибку. Але змагання з Ватаманюками вони з Денисом таки програли, бо вже в самому кінці риболовлі капосна Меггі заходилася ловити лапою рибу саме з їхнього відра й перекинула його, тож частина риби втекла назад в Егейське море, а Меггі – до своєї будки на баку.

Кінець ознайомчого фрагменту

1 2 3

Інші твори цього автора:

На жаль, інші твори поки що відсутні :(