У них немає злетів і падінь.
Їм ніби їхній статус навіть личить,
Маскуються, то сірі, то руді.
Для них є тінь, стежки й роса на травах,
На них не спинять заздрісних очей.
А в небі – хмари зліва й хмари справа,
І сонце, що чим вище – обпече.
В безкрилих є свої прості турботи,
Немає крил – ніхто не обітне.
Якщо не знаєш радості польоту,
То раєм видається все земне.
У небі ж – турбулентність і тривоги,
І епіцентри гроз, і вітру шал.
Безкрилим легше – в них земні дороги,
Але до крил потрібна ще й душа.