І безмежними степами
Горде військо в бій іде.
Ідуть Стрільці Січовії,
Линуть орли степовії,
Громом пісня їх гуде –
Гей, бій буде!
Голод, втома з ніг кидає,
А сліди їх заливає
Кров, що з босих ніг пливе.
А жару, що тліє в груди,
Не гасять неволя, труди;
Запоріжжя дух живе...
Воскрес – живе.
Йдуть стрільці, ідуть герої
І сліди, шляхи всі свої
Кров'ю, трупами значать.
Не страшна їм смерть, могила,
Ні грізна ворожа сила:
В Київ волю зустрічать
Вірли летять.