Наша армія

Наталя Забіла

Засурмили вранці – рано ватажки.
Били, били в барабани малюки.
Поскликали в дружні лави дітвору.
Ліва, права! Ліва, права! – По двору.

Зараз армії малої ми бійці.
Дерев'яна у нас зброя у руці.
В нас не справжні коні, а дрючки.
І не кулі, а червоні ягідки.

Та усі ми незабаром підростем.
І служити в нашу армію підем.
Станем лавами, рушниці – до ноги!
Отоді вже бережіться, вороги!