Навесні

Наталя Забіла

Навесні маленькі дітоньки —
Ніжні паростки рослин —
Просять їстоньки і питоньки,
Щоб пробитись з насінин,

Щоб разком, сім'єю дружною
З-під землі прокласти хід,
І набратись сили дужої,
І з'явитися на світ.

Ось велика, добра матінка —
Годувальниця Земля
Вже виводить з пітьми, з затінку
Кожне зернятко-маля.

Напуває діток соками
І годує досхочу,
Щоб зросли вони високими
З ласки сонця і дощу.

І стають рослинки смілими,
Все міцніють і ростуть.
І в полях весняні килими
Зеленіють і цвітуть.